Вибухобезпечність кисневих балонів.

Вибухобезпечність кисневих балонів. Журнал "ТЕХНІЧНІ ГАЗИ" 6/2009 Автор: Чижиченко Вадим Петрович Продовжуються вибухи кисневих балонів на території України свідчать про те, що даній проблемі приділяється не належну увагу. На жаль, всі вибухи кисневих балонів супроводжувалися людськими жертвами і завдали значної матеріальної шкоди. Слід звернути увагу, що переважна кількість аварій сталася у споживачів в момент підключення кисневого редуктора і відкриття кисневого вентиля на балоні. Кисневі балони у відповідності з ГОСТ 949-73 виготовляються з вуглецевої сталі, товщина стінок корпусу не менш s=6,8 мм, горловина і днище мають товщину не менше 15 мм, діаметр D=219 мм, висота балона L=1370 мм Робочий тиск зазначених балонів 15,0 МПа. Завод – виробник гарантує запас міцності дорівнює 2,7, що відповідає тиску руйнування балона при тиску не менше 42,0 МПа. Зменшення товщини стінки корпуса балона може відбуватися в результаті тривалої експлуатації балона і корозії внутрішніх стінок. Корозія виникає при заправці балона вологим киснем, залишок води після гідровипробування. Тому своєчасне (через кожні 5 років) проведення технічного опосвідчення кисневих балонів є обов'язковою умовою при експлуатації кисневих балонів. Крім цього, спеціальними постановами Кабінету Міністрів України (№687 від 26.05.2004 р.) і Держпромнагляду України (№16 від 20.12.2006 р.) контроль за проведенням техосвидетельствования проводить тільки експерт технічний по нагляду, який пройшов курс спеціального навчання Організації, які проводять техосвидетельствование балонів і не мають у себе такого експерта, надалі отримувати Дозвіл на проведення зазначених робіт не будуть. Типові руйнування балонів при техосвидетельствовании показано на фото (корозія стінки балона). Якщо своєчасне технічне опосвідчення і сталися при цьому руйнування балона не призводить до наслідків, то вибух кисневого балона при заправці або під час експлуатації завжди призводить до тяжких наслідків. За останній рік на території України сталися кілька вибухів кисневих балонів, кожен з яких призвів до людських жертв і матеріального збитку. Слід підкреслити, що вибух кисневого балона можна порівняти з вибухом авіабомби. Розслідування аварій спеціально створеними комісіями із залученням фахівців заводу-виробника балонів, різних інститутів, експертів, проведення аналізу осколків у всіх випадках призвели до висновків, що вибухи сталися в результаті загоряння усередині балона кисню і горючого газу (пропан, метан, ацетилен). При миттєвому займання вибухонебезпечної суміші утворюється надвисокий тиск 100 МПа – 200 МПа , яке і призводить до вибуху балона. При вибуху газонебезпечному суміші всередині балона він руйнується на дрібні осколки, днище і горловина відриваються від корпусу. Підключений редуктор зазвичай руйнується з боку камери високого тиску, сильфонне трубка манометра високого тиску розривається. Частини розірвався балона знаходять за сотні метрів від місця вибуху, що доводить велику небезпечну зону. Причини, по яким в кисневі балони потрапили горючі гази, можуть бути такі: а) використання кисневих балонів споживачем не за призначенням, з наступною здачею його на кислородонаполнительную станцію; б) потрапляння пального газу під час експлуатації через різак (якщо мундштук закупорений) в кисневий балон за умови, що тиск у ньому або відсутня або нижче, ніж у газовому. Таким чином, основною умовою виключення аварійної ситуації є недопущення потрапляння в кисневий балон газу. "Типова інструкція з охорони праці під час наповнення кисневих балонів та поводження з ними у споживачів" і доповнення до Інструкції "Инструкция по перевірці залишкового газу в кисневих балонах сигналізатором РГД-4М-3 (або аналогічним) з пристосуванням" є обов'язковими для виконання. Перед заправкою кисневих балонів перевірити наявність у ньому залишкового тиску і стікала струмені перевірити наявність горючого газу з допомогою чутливого газоаналізатора. При візуальному та звуковому сигналі "заражений" балон до наповнення не допускається. У споживачів кисневих балонів ввести за правило обов'язкову установку на різаку (пальнику) огнепреградітельних клапанів (кисень, горючий газ) для запобігання зворотного удару і неможливості перетікання одного газу в інший.